Нотаріус – це уповноважена державою фізична особа, яка здійснює нотаріальну діяльність у державній нотаріальній конторі, державному нотаріальному архіві, або незалежну професійну нотаріальну діяльність, зокрема, посвідчує права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняє інші нотаріальні дії, передбачені законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Документи, оформлені державними і приватними нотаріусами, мають однакову юридичну силу.

У 2013 році до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» були внесені зміни, відповідно до яких спеціальним суб’єктом Державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень є нотаріус.

Головними передумовами прийняття даних змін до законодавства є насамперед:

1) спрощення процедури державної реєстрації речових прав, набутих за правочинами;

2) запобігання порушення прав фізичних та юридичних осіб у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно;

3) належна та своєчасна реалізація прав громадян на нерухоме майно;

4) підвищення ефективності функціонування державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Нотаріус при оформленні документів на стадії посвідчення правочину чи видачі свідоцтва ретельно перевіряє правильність та юридичну силу всіх поданих документів, попереджує порушення прав та інтересів фізичних та юридичних осіб, забезпечує вірне внесення даних (без помилок). Тому оформивши правочин чи видаючи свідоцтво, нотаріус вже ознайомлений зі справою і може, не повторюючи процедуру перевірки документів на дійсність, внести дані до Державного реєстру прав на нерухоме майно, тим самим зареєструвавши його.

Це призводить до мінімізації проходження громадянами інстанцій  при оформленні та реєстрації прав на нерухоме майно, що спрощує процес та дозволяє уникнути порушення прав та інтересів.

На сьогодні нотаріус здійснює державну реєстрацію прав власності, реєстрація яких була проведена раніше (до 1 січня 2013 р.), а також державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно в результаті проведення нотаріальної дії  з такими об’єктами. Крім того, нотаріусу надана можливість при вчиненні нотаріальної дії отримати витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Етапи посвідчення правочину та реєстрації речового права нотаріусами:

1. Прийняття документів для вчинення нотаріальної дії.

2. Прийняття документів для проведення реєстрації.

3. Встановлення факту можливості вчинення нотаріальної дії.

4. Встановлення факту можливості проведення реєстрації.

5. Реєстрація заяви для проведення державної реєстрації.

6. Вчинення нотаріальної дії.

7. Здійснення реєстрації речового права за новим власником у Державному реєстрі речових прав.

Важливо зазначити, що нотаріус не здійснює функцій щодо ведення реєстраційних справ про об’єкти нерухомого майна та не видає свідоцтв про право власності на нерухоме майно.

Нотаріус як державний реєстратор:

- встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями;

- приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав;

- відкриває та закриває розділи державного реєстру прав, вносить до них відповідні записи;

- присвоює реєстраційний номер об’єкту нерухомого майна під час проведення державної реєстрації;

- надає інформацію з Державного реєстру прав або відмовляє в її наданні;

- у разі потреби вимагає подання додаткових документів, необхідних для державної реєстрації;

- при проведенні державної реєстрації прав, які виникли до 1 січня 2013 року, може звертатись за необхідною інформацією до уповноважених органів;

здійснює інші повноваження відповідно до законодавства України.